За результатами 12-річного обстеження учасників ліквідації аварії на ЧАЕС і населення різних груп нагляду встановлено, що основою біологічних ефектів малих доз іонізуючого випромінювання є системні гомеостатичні реакції, що ініційовані радіохімічними, вільнорадикальними процесами, мембранними та ядерними змінами з наступними реакціями напруження та виснаження нервової, ендокринної, імунної, кровотворної систем. Основною причиною порушення стану організму за дії малих доз опромінення є стресасоційовані хронічні непухлинні захворювання центральної, периферичної нервової, ендокринної, серцево-судинної, дихальної та травної систем. Стохастичні ефекти проявляються у збільшенні кількості пухлин щитовидної залози.

У дослідах на 44 білих щурах за допомогою модифікованої експериментальної моделі післяопераційного болю доведено, що післяопераційна гіпералгезія супроводжується зниженням больових порогів, підвищенням рівня мембранної фракції нейрональних молекул клітинної адгезії (НМКА), підвищенням рівня розчинної та зниженням рівня філаментної фракцій гліально-фібрилярних кислих білків (ГФКБ). Введення до операції морфіну не усуває змін НМКА і збільшує розлади експресії ГФКБ. Введення кетаміну до операції не впливає на нейрональну і частково нормалізує гліальну пластичність за рахунок філаментної фракції ГФКБ. Сполучене застосування морфіну та кетаміну усуває обидва види порушень і є більш перспективним, ніж використання цих препаратів окремо.

Судинні реакції багато у чому визначаються станом ендотелію. Досліджено дію на гладенькі м'язи (ГМ) судин дорослих і старих щурів ендотелійзалежних (ацетилхолін, АХ) та ендотелійнезалежних (розчин NO та донори NO - нітропрусид натрію, нітрогліцерин) релаксантів. Встановлено, що з віком судиннорозширююча дія АХ достовірно зменшується, а нітропрусиду натрію, нітрогліцерину та розчину NO не змінюється. Отже, механізм розслаблення ГМ судин за участю NO з віком не порушується, а послаблення вазодилататорних реакцій під час старіння пов'язане з віковим пошкодженням ендотелію та зменшенням синтезу і/або виділення NO.

Наведено дані про порушення обміну Na, K, Ca та Mg у статевих клітинах половозрілих самців білих щурів за різних рівнів навантаження ацетатом свинцю в гострому та хронічному експерименті. Встановлено дозову залежність порушень обміну електролітів. Після введення свинцю щурам відзначено підвищення його рівня в статевих гаметах, різноспрямовані зміни вмісту Na, K і підвищення вмісту внутрішньоклітинного Ca та Mg. Зроблено припущення, що порушення обміну електролітів призводить до ряду біохімічних змін, які негативно впливають на запліднювальну здатність сперматозоїдів.

Комплексними методами у 60 хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, поєднану з хронічним панкреатитом, досліджено динаміку показників гемостазу і метаболічної інтоксикації до і після лікування антралем, квамателом та обліпиховою олією. Встановлено їх позитивну дію на гіперкоагуляційні зміни, рівень фактора Віллебранда, показники метаболічної інтоксикації. Нормалізуючий гемостезіологічні порушення ефект досягнуто лише за умов лікування квамателом.

Під час інкубації крові хворих на хронічне легеневе серце з текомом (суміш з високим вмістом омега-3 поліненасичених жирних кислот) виявлено пригнічення ліпооксигеназного шляху перетворення арахідонової кислоти й активацію циклооксигеназного шляху зі зміною балансу простациклінтромбоксанової системи у бік переважання простацикліну. У разі застосування текому за клінічних умов зменшується активність обох ланок метаболізму арахідонової кислоти, що значною мірою пояснює його антиагрегантну, вазодилаторну та протизапальну дію.

Обстежено 238 хворих з функціонально єдиним шлуночком (ФЄШ) серця, 69 з них було проведено двоспрямований кавапульмональний анастамоз (ДКПА), 48 - корекцію гемодинаміки за Фонтеном. Гемодинамічна корекція забезпечує хворим з ФЄШ розділення системного і легеневого кіл кровообігу. Розглянуто пропозиції тактичного і технічного характеру, які дозволили підвищити безпеку гемодинамічної корекції за Фонтеном і поліпшити її результати. Обговорено питання оцінки анатомо-фізиологічних особливостей вади серця для вибору оптимальної хірургічної тактики для кожного конкретного випадку, роль ДКПА та ефективність використання нових підходів під час виконання операції Фонтена.

На основі нових даних про властивості біомінералів описано можливий механізм виносу кальцію з кісток під час космічних польотів. Встановлено, що винос кальцію пов'язаний з нанорозмірним п'єзоелектричним ефектом, який за умови невагомості зумовлює зміну електричного заряду та поверхневої енергії нанокристалів, якими представлено мінеральну компоненту кісток. Відсутність механічних навантажень призводить до зміни енергетичного стану нанокристалів, перерозподілу іонів і вакансій кальцію в їх об'ємі, а також до "виштовхування" іонів кальцію з нанокристалів електричними силами. Оскільки мінеральна компонента кісток являє собою кристалічні частинки , то процеси демінералізації кісток розглядаються з позицій фізики твердого тіла. Динаміку демінералізації кісток та їх анізотропні характеристики запропоновано вивчати за допомогою спеціальних парамагнітних маркерів, утворених з ростом кісток або за допомогою спеціальних процедур. Ці маркери можуть входити до всіх основних підсистем кісток і бути зареєстрованими методом електронного парамагнітного резонансу.

Досліджено особливості гормонального статусу 115 дітей пубертатного віку, хворих на бронхіальну астму. Виявлено зміни гормонального статусу, які залежать від важкості та періоду захворювання. Водночас гормональні зрушення, притаманні пубертатному віку, також впливають на перебіг захворювання та сприяють його покращенню у хлопчиків і погіршанню у дівчаток.

Проведено клініко-лабораторні дослідження стану фетоплацентарного комплексу у 130 вагітних жінок, яких було розподілено на три групи в залежності від ступеня радіаційного ураження регіону. Результати ендокринологічних досліджень показали, що у жінок, які мешкають в зоні аварії на ЧАЕС, у третьому триместрі гестації розвивається фетоплацентарна дисфункція з тенденцією до зниження адаптаційних можливостей фетоплацентарної системи. Морфологічні дані свідчать про те, що в цій же групі жінок виникає, головним чином, мембранозна недостатність, пов'язана з порушенням матковоплацентарного бар'єру і транспорту кисню через нього.

Наведено загальну кількість діагностичних та оперативних лапароскопій, гістероскопій, комбінованих лапаро-гістероскопічних оперцій, виконаних за двадцятирічний період роботи, а також динаміку щорічної кількості ендоскопічних втручань із застосуванням сучасної відеоендоскопічної техніки, виконаних за останні п'ять років. Проаналізовано структуру показань і деякі інтра- та постопераційні показники ендоскопічних операцій залежно від їх діагностичного чи оперативного спрямування, частоту ускладнень.

Наведено відомості про поширеність первинних пухлин центральної нервової системи. В Україні, як і в інших країнах, за останні десятиріччя відбувається поступове зростання захворюваності населення на новоутворення центральної нервової системи. Це є наслідком негативного впливу погіршення стану навколишнього середовища, умов праці та побуту населення. У профілактично-лікувальному відношенні перспективними мають бути комплексні дослідження з використанням досягнень молекулярної біології та цитогенетики, перегляд санітарних нормативів, вдосконалення організації надання спеціалізованої допомоги зростаючому контингенту нейроонкологічних хворих. Перспективи отримання достовірних статистичних матеріалів пов'язані з найбільш повним впровадженням сучасної міжнародної класифікації хвороб (МКХ-Х) і уточненої класифікації пухлин нервової системи.

В експериментах на 34 білих щурах-самцях досліджено інтеграцію реакцій неспецифічної резистентності (НР) у випадку асептичного запалення та його корекції тимопентином (ТП - 100 мкг/кг внутрішньочеревинно за 30 хв до введення флогогенного агента). Вивчено 25 загальносоматичних, цитологічних, цитохімічних і біохімічних показників лімфоїдних органів і крові, оцінено їх взаємозв'язки за допомогою методу кореляційних плеяд. Показано, що ТП у інтактних щурів посилював інтеграцію показників НР, підвищував роль наднирників у сітці корелювальних ознак. Асептичне запалення характеризувалось виникненням зв'язків між клітинними реакціями у запальному вогнищі та реакціями на рівні всього організму. ТП під час запалення знижував інтеграцію показників НР стрес-синдрому, індукованого місцевим патологічним процесом, і не впливав на кількість кореляцій, що характеризують запальне вогнище. Активність кірки наднирників за цих умов підвищувалась.

Проаналізовано результати лікування раку грудної залози (РГЗ) у 18 тис. хворих у Львівському онкологічному регіональному центрі. В історичному плані висвітлено прийняту у різні часи тактику лікування. Наведено алгоритми сучасної тактики лікування РГЗ, чинники ризику його виникнення, прогностичні чинники. Обгрунтовано необхідність індивідуального підходу до планування діагностично-лікувальної тактики РГЗ.

Вивчення захворюваності населення гострими гнійно-запальними хворобами нирок за двадцятирічний період (1978 - 98 рр.) показало, що вона має стабільну тенденцію до зростання. Гострі гнійно-запальні захворювання нирок у 21,3 % хворих ускладнювалися гнійним паранефритом. Первинні форми захворювань складали 8,2 % спостережень. У 24,6 % випадків захворювання було виявлено своєчасно. Більшості хворих діагноз було поставлено перед операцією (41,8 %) або під час неї (32,8 %). З урахуванням того, що у 36,5 % хворих після перенесених гострих гнійних уражень нирок функціонально активною залишається одна нирка, а після органозберігаючих операцій 37,8 % хворих страждають хронічним пієлонефритом, усі вони протягом всього життя підлягають контрольним обстеженням 1 - 2 рази на рік.

Наведено дані про лікування 108 хворих на цукровий діабет новим вітчизняним препаратом з ембріональної тканини великої рогатої худоби - "Ербісол" (протягом 20 діб по 2 мл внутрішньом'язово 1 раз на добу). Встановлено, що препарат у комплексі з цукрознижуючими засобами сприяє досягненню стійкої та тривалої компенсації, проявляє антиатерогенну та гепатопротекторну дію, справляє позитивний кардіотонічний вплив, чинить антиоксидантний та імуномодулюючий ефект. Отримані результати дозволяють рекомендувати ербісол для широкого використання в терапії цукрового діабету.

Розглянуто проблему спільності механізмів виникнення та розвитку патологічного процесу у випадку легеневих хвороб без урахування домінуючого значення їх нозології. Про це свідчать результати аналізу клінічних спостережень, що виявив скоріш кількісні, ніж якісні відмінності у стані метаболічних процесів у разі рецидивуючих та різних хронічних захворювань у дітей. Вказано на універсальність реакцій організму під час запального процесу легень, а також на злагодженість реагування різних органів і систем на подразнення (запалення) незалежно від нозологічної форми захворювання.

Узагальнено нові дані стосовно молекулярно-генетичних механізмів канцеро- і лейкозогенезу, характеристики і значення пухлинасоційованих генів схильності до розвитку злоякісних новоутворень, генів, залучених до лейкозо- і лімфомогенезу, канцерогенезу солідних пухлин, асоційованих з розвитком вірусних злоякісних новоутворень у людини. Наведено результати власних досліджень з виявлення лейкозасоційованих генних перебудов у мононуклеарах крові ліквідаторів аварії на ЧАЕС у віддалені строки після радіаційного впливу. Підкреслено важливість більш широкого використання методів молекулярної діагностики для раннього розпізнавання раку, лейкозу і передлейкозу.

Наведено характеристику стану онкогінекологічної допомоги в Україні протягом останнього десятиріччя. Проаналізовано результати досягнень з проблем онкогенезу, діагностики й лікування неоплазій жіночої репродуктивної системи. Сформульовано стратегічні принципи ведення хворих з гіперпластичними процесами жіночих статевих органів. Визначено пріоритетні шляхи підвищення ефективності наукових досліджень у галузі онкогінекології, розробки скринінгових діагностичних програм, удосконалення існуючих і впровадження нових методів лікування пухлин жіночої статевої системи, зокрема, з використанням нових мікроінвазивних ендоскопічних технологій.

Проаналізовано дані вітчизняної та зарубіжної літератури щодо оцінки шкідливих впливів комп'ютерної техніки на стан здоров'я жінок репродуктивного віку, що свідчать про необхідність розробки гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, які дозволили б звести до мінімуму негативний вплив комп'ютерної техніки на організм людини. З позицій акушерів-гінекологів необхідно встановити гінекологічні, акушерські та перинатальні особливості "дисплейної" хвороби та з їх урахуванням розробити та впровадити практичні рекомендації для жінок, які працюють з комп'ютерами.